• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• На допомогу класним керівникам
• Вих.год."Поспішаймо творити добро"(Галайда С.В.)

Виховна година, проведена у 7 класі

Галайдою Світланою Василівною

Тема: « Поспішаймо робити добро людям».

Мета:Прищеплювати учням високі цінності людини; виховувати в учнів почуття доброти , милосердя, чесності, людяності; розширювати духовний світ дитини; вчити бути милосердним, чемним, добрим, шанувати батьків, сповідувати любов і повагу до людей; впроваджувати ідеї О.А.Захаренка.

Епіграф.

Немає величі там, де нема простоти, добра і правди.

Л.Толстой

Вчитель. Дорогі діти! Кожна людина, проживши своє життя, залишає певну згадку про себе на цій землі: хто на віки збудував прекрасні архітектурні споруди, хто створив чудові художні полотна, хто був покликаний навчати і виховувати молоде покоління, а хто своєю повсякденною працею, звичайною і водночас такою потрібною, вносив свій вклад у швидкоплинний потік життя і всі ці люди в усі часи творили добро - добро для кожного, добро для всіх, добро для народу. Саме на сьогоднішньому уроці ми можемо згадати про нашого земляка Олександра Антоновича Захаренка, який народився 2 лютого 1937 року в м. Кам'янка Кам'янського району Черкаської області в сім'ї службовця. По закінченні фізико-математичного факультету Черкаського педагогічного інституту (1959) працював за призначенням у с. Сахнівка Корсунь-Шевченківського району Черкаської області. Тут, у Сахнівській восьмирічній школі Олександр Антонович працював учителем математики і фізики до 1966 р. Молодий педагог активно шукав шляхи удосконалення навчального процесу, замислювався над новими підходами до організації виховного процесу в школі. У 1966 році О. А. Захаренко призначається директором Сахнівської середньої школи і працює на цій посаді 35 років.

Девізом Сахнівської школи є слова її директора Олександра Антоновича Захаренка: «Поспішаймо робити добро. Духовне добро. Воно в стократ цінніше від матеріального. Повторімося в наших вихованцях прекрасними рисами національної культури, патріотичним духом любові до свого народу, любові до вищої якості людини - творчості!»

1-й учень

Добро спішіть творити люди.

Воно, як сонце, серце зігріва ,

В добрі нам всім зручніше буде.

Без нього затишку нема.

2-й учень

Живіть, добро звершайте!

Та нагород за це не вимагайте!

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра.

Вчитель. Але під словом «добро» розуміють кілька значень. У нашому випадку йдеться про добробут матеріальний, коли творимо людям добро своєю працею. Якщо ставитися до неї як до творчості, то вона заполоняє наше серце і приносить великі успіхи. А коли працювати не за своїм бажанням і задоволенням, то, на мою думку, зрушень майже не буде, і це не принесе людям добра.
Слово «добро» може мати дещо інше значення, коли приносимо добро ласкавою усмішкою, добрим чуйним словом. Тоді і люди, і оточуючий світ стануть добрішими.

3-й учень.

Ти усміхнися небу,

Усім, хто біля тебе:

І братику й сестриці,

І сонечку й травиці.

Люби усіх довкола,

Удома та у школі,

І ця любов із Неба

Повернеться до тебе.

4-й учень.

Прощай дрібні образи

І помирись одразу.

Хто вміє всім прощати,

Сильнішим здатен стати.

Твори добро, дитино,

І у твоїй родині

Воно знайде домівку

Віднині і довіку.

Вчитель.Як важко в наш час достукатись до людських сердець, щоб допомогти їм зрозуміти вічне і найцінніше добро - благородні почуття людини. Прислухаймось до свого серця, душі і совісті. Може, це нам допоможе.

Приносимо добро - і на душі стає тепло і приємно. Дістаємо задоволення і від подяки людей. Але коли добро йде не від щирого серця, а тільки заради цієї ж подяки, то ні самі, ні інші не отримуємо щастя. Згадаймо, скільки письменників, відомих педагогів присвятили свою творчість народові, Батьківщині. Багато з них загинули від жорстокої руки катів, не одні поневірялись на чужині у вигнанні, але ніхто не відрікся творити добро — приносити людям користь своєю працею. Це Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, В. Стус, І. Драч, В. Симоненко та багато інших талановитих людей. Тут також можна згадати нашого земляка Олександра Антоновича Захаренка, який написав книгу «Поспішайте робити добро». Це - девіз усього його життя. Бо щодня він робив добрі справи, які залишилися для нас. Сьогодні ми вивчаємо, поширюємо його досвід. «Поспішайте робити добро» - ці слова повинні бути девізом для нас усіх. Треба зробити усе, щоб роботи Захаренка служили прикладом для поколінь, науки, педагогіки.

5-й учень
Живуть в душі у кожної людини
Дві протилежні половини:
Одна з них —добра, світла, чудотворна,
А друга —чорна,зла, потворна.

6-й ученьТа перша сум нам проганяє,
Надію й віру в нас вселяє!
А друга в морок погружає,
Нічними жахами лякає.
Ти світло ангельське впусти –
З душі диявола жени!

Вчитель.Берімо приклад з цих велетів духу і постараймося хоч трошки бути схожими на них. Сіймо добро і тоді зберемо чудовий урожай: добробут, щастя. Щодня, щогодини потрібно творити людям добро, бо життя таке коротке: здається, в одні ворота ввійшов, в інші вийшов, а за плечима стукає вже старість. А на схилі віку будемо самі себе запитувати: яку згадку ми залишили про себе? Що хорошого ми зробили людям? Й інколи нелегко дати щиру відповідь самому собі на це ніби й легке, але в тож же час, важке запитання.
Тож поспішаймо творити добро! Доброю справою, щирим ставленням, своєю усмішкою, допомогою у важку годину ми приносимо людям радість, а значить- творимо добро. І в цьому розумінні основне значення цього слова.

7-й учень.

Не говори про доброту,

Коли ти сам нею не сяєш,

Коли у радощах витаєш,

Забувши про чужу біду.

8-й учень.

Бо доброта не тільки те,

Що обіймає тепле слово.

В цім почутті така основа,

Яка з глибин душі росте,

9-й учень.

Коли її не маєш ти,

То раниш людяне в людині.

Немає вищої святині,

Як чисте сяйво доброти.

Вчитель.Сіймо, творімо добро! Бо його ніколи не забувають люди. Бо без нього в нас ніколи не буде до ближнього любові, адже вона породжується не злом, не ворожістю, а тільки добром. Надовго залишиться наше добро в пам'яті і серцях людей. І це продовжить наше життя тут, на цій квітучій землі.
Вкладаймо всю свою душу щодня у своє життя, щоб на схилі віку нам не було за що картати себе, щоб не було соромно за недобрі і необдумані свої вчинки перед дітьми. Шануймо своїх батьків, бо вони все своє життя, всю свою працю віддають нам - своїм дітям. Як будемо ставитись до батьків, до інших людей, як будемо виховувати своїх дітей, таке ставлення відчуємо в старості. Добро, яке даруєш іншим, повертається.

10-й учень

Хіба чекати плати за добро?
Нехай в руці зламається перо,
Нехай твоя зламається рука,
Що за добро добра собі чека!

11-й учень

Добро твориться просто – ні за так.
Так, як цвіте і опадає мак,
Як хмарка в’ється і сміється пташка,
Як трудиться мурашка-горопашка.

12-й учень

Хай сіє зерна скрізь метка рука,
І в океан добра тече ріка,
І не зросте із нього ковила…
Лиш так змагаймо океани зла…

Вчитель.

Поспішаймо творити добро, щоб наша земля квітувала садами, повнилася дитячим сміхом, буяла радістю!

Коментарi